English
Уряд Володимира Гройсмана перейняв у спадок від команди Арсенія Яценюка чимало проблем, які стали перешкодою для розвитку вітчизняного газовидобутку. Збройне протистояння на Донбасі, високий рівень корупції, повільні темпи реалізації реформ в економіці та неефективний державний менеджмент, що породив приховані та явні конфлікти з приватним бізнесом, спонукали власників газових активів знизити ділову активність і відкласти до кращих часів здійснення нових проектів.
Незважаючи на негативну тенденцію, 2015 року видобуток газу в незалежних виробників зріс на 16,4%, досягнувши 3,86 млрд кубометрів. Уперше в історії української промисловості частка приватних компаній перевищила 19% в загальному обсязі виробництва газу в країні, який становить 19,2 млрд кубометрів (на 3,1% менше, ніж 2014 року).
Що необхідно зробити новообраному Кабміну, щоб поліпшився інвестклімат у нафтогазовій галузі, а Україна знизила до мінімуму залежність від дорогого імпорту енергоресурсів? Про це Forbes поговорив із Раїдом Бу-Хамсіном, головою Arab Energy Alliance UA. Він родом із Саудівської Аравії, у нафтогазовій галузі – понад 18 років, має досвід управління компаніями в Україні та Росії.
В інтерв’ю Forbes Раїд Бу-Хамсін вперше розповів про умови угоди Arab Energy Alliance з Kuwait Energy щодо придбання видобувних активів в Україні (відбулася у квітні 2014 року). Він висловив думку, за яких умов можливе ефективне партнерство держави і приватних інвесторів у нафтогазовому бізнесі, які рішення має ухвалити Кабмін Володимира Гройсмана для поліпшення інвестклімату в країні. Крім того, бізнесмен поділився досвідом, як можна вигідно лобіювати інтереси компанії в Україні.
«Ми впевнені в потенціалі України»
– Arab Energy Alliance UA – одна з небагатьох газових компаній на українському ринку, яка належить іноземним інвесторам. Що приваблює вас в Україні?
– Arab Energy Alliance належить групі інвесторів із різних арабських країн та Іспанії. У квітні 2014 року придбала активи в Україні у Kuwait Energy. Основними факторами, які привабили нас в Україні, були фінансові умови, які були розумними й давали змогу розширювати виробництво і зростати, незважаючи на те що доводиться стикатися з багатьма проблемами. Попит на газ в Україні збільшувався, і газовий ринок потребував розширення, що було ще одним чинником для нашого рішення інвестувати в Україну.
– Цьогоріч компанії минає 15 років. Назвіть її головні досягнення і головні невдачі в Україні.
– За минулий період компанія провела величезну роботу з геологорозвідування, накопичено значний обсяг геологічних і сейсмічних даних, а також інформації щодо свердловин. Ми впевнені в потенціалі наших активів в Україні і прагнемо реалізувати цей потенціал.
Інший важливий фактор – ми навчилися долати труднощі, пов’язані з місцевими особливостями, як-от брак нових технологій і корупція. Тобто ми набули навичок виживання бізнесу.
– Два роки тому Arab Energy Alliance придбала видобувні активи в «Кувейт Енерджі». Ці дві компанії якось пов’язані?
– Ні, ці компанії не пов’язані. Ні на рівні власників, ні будь-яким іншим способом. Arab Energy Alliance придбала 100% Kuwait Energy Ukraine за $18,3 млн. Наш загальний обсяг інвестицій у компанію за останні два роки становить понад $3 млн. Скажімо прямо: це був не найкращий період для інвестицій.
Я б не поспішав заявляти про те, що газова галузь в Україні – надто вже приваблива
Взагалі історія компанії почалася 2005 року, коли Cardinal Resources Plc купила бурову компанію «Рудіс». 2007-го Kuwait Energy придбала 100% активів Cardinal Resources Plc. Сьогодні компанія об’єднує два основні активи: Білоусівсько-Чорнухинську площі, Північно-Яблунівську площу, а також 50-відсоткову частку участі в угоді про спільну діяльність (СД) із державним «Укргазвидобуванням». Оператором СД був «Рудіс». Надалі, коли власником була «Кувейт Енерджі», 25% відійшли до компанії «Фаворит Систем», яка стала оператором.
– Де ще сьогодні працює Arab Energy Alliance?
– Крім України, наша компанія оцінює можливості для придбання активів у Румунії та Тунісі.
«Через дії влади інвестор став обережнішим»
– У серпні 2014 року для приватних газодобувних компаній рента за видобуток газу зросла удвічі, зворотне зниження ренти відбулося тільки в січні 2016-го. Як це позначилося на виробничих і фінансових показниках компанії?
– Підвищення рентної плати мало серйозні наслідки для компанії за кількома напрямками. По-перше, зниження доходів обмежило наші можливості в розробленні родовищ згідно з нашим планом. У результаті ми змушені були припинити буріння і капітальний ремонт свердловин. У кінцевому підсумку це призвело до зменшення видобутку, що ще більше знизило доходи компанії. По-друге, нам довелося різко скоротити й оптимізувати наші витрати.
Ми впевнені в потенціалі наших активів в Україні і прагнемо реалізувати цей потенціал
Також ми були змушені скоротити штат на 20%, а зарплати – навіть більш ніж на 30%. Компанія припинила програму підготовки, спрямовану на підвищення кваліфікації українського персоналу.
– Чи можна сказати, що після зниження рентної плати 2016 року газова галузь України знову стала привабливою для іноземних інвесторів?
– Так, галузь стала відносно привабливішою порівняно з попереднім важким періодом. Але я б не поспішав заявляти про те, що газова галузь в Україні – надто вже приваблива. Наприклад, ціна на газ за останні два роки суттєво знизилася. Тому уряду необхідно вжити подальших заходів для стимулювання видобутку, особливо щоб відновити галузь після шкоди, завданої владою за рахунок збільшення рентної плати.
Треба зазначити: загальна ситуація в країні, а також дії української влади призвели до того, що інвестор став дуже обережним.
– Ви готові інвестувати в розвиток своїх українських активів?
– Ми тут саме для цього, і сподіваємося, що зможемо зростати, і далі розвивати наші активи в Україні, повністю реалізувати свій потенціал. Однак, щоб це відбулося, уряду варто вжити додаткових заходів і пройти не одну милю на цьому шляху.
– Які ваші плани на 2016 рік? Чи є в компанії можливість суттєво збільшити видобуток газу і до якого рівня?
– Ми відновили капітальні ремонти і плануємо відновити бурові роботи на Білоусівсько-Чорнухинській площі. Прогнозоване збільшення видобутку – 40%, але це вже буде наступного року.
– У січні канадська Serinus Energy продала 70% української «дочки» «Куб-газ» за $35 млн. Ви не розглядаєте придбання наявних активів в Україні?
– Не сьогодні. У нас уже є власні активи, які ми дуже добре знаємо, і вони в розробці. Отже, нині наша мета – в розвитку наявних активів. Як я вже казав, ми дуже оптимістично оцінюємо потенціал наших родовищ.
– Крім власних площ, компанія брала участь у спільній діяльності з держкомпанією «Укргазвидобування». Яка доля цього проекту?
– У травні 2014 року роботу щодо спільної діяльності було припинено, і ми не знаємо, чи продовжуватиме «Укргазвидобування» співпрацю. Вважаємо, що уряду необхідно знайти спосіб, щоб залучити інвестора до спільної діяльності з державними компаніями. Це міжнародна практика, впровадження якої в Україні допоможе збільшити видобуток газу.
«Енергосектор сильно прив’язаний до політики»
– Охарактеризуйте сьогоднішню політичну й економічну ситуацію в Україні з погляду нафтогазовидобувного бізнесу. Як вона впливає на бізнес вашої компанії?
– Уряд України поставив амбітне завдання – збільшити видобуток з 19,8 кубометра до 27 млрд куб. м до 2020 року. Ця мета досяжна і реалістична за умови необхідної підтримки. Влада і бізнес мають розділити відповідальність і спільно пройти цей шлях як єдина команда, доповнюючи одне одного.
– Які чинники впливають на газовий ринок України?
– По-перше, це політичні процеси, що приводять у дію економічні відносини, які стоять за ними. Наприклад конфлікт України з Росією.
Владі потрібно всіма способами домагатися політичної стабільності й капіталізувати будь-який рух у цьому напрямку, відображаючи його в міжнародних засобах масової інформації
Другий фактор – світові ціни на нафту, які є визначальними для ціни на газ. Україна значною мірою залежить від цього фактора. Образно кажучи, зниження цін на нафту – це землетрус на Близькому Сході на 8 балів за шкалою Ріхтера, а для України це дасть резонанс, наприклад, на 5 балів.
– Як ваша компанія лобіює свої інтереси в Україні? Яку стратегію вважаєте оптимальною для незалежних видобувних компаній, щоб вони могли успішно розвивати свій бізнес у країні, і на яку участь держави очікуєте в цьому напрямку?
– Ми є членами Європейської бізнес-асоціації та Американської торговельної палати в Україні і використовуємо це членство, щоб донести нашу думку до нафтогазової спільноти та до політиків.
Дуже важко переконати іноземних інвесторів вкласти свій капітал у країни, які перебувають у стані війни або проходять через політичні кризи, навіть через політичну еволюцію, оскільки енергетичний сектор сильно прив’язаний до політики.
Наприклад, був арабський інвестор, готовий інвестувати в газовий сектор України, йому залишалося ухвалити остаточне рішення інвестувати $46 млн. Через тиждень почалася революція, він побачив барикади на Хрещатику, яким нещодавно спокійно гуляв. Інвестор відразу ж призупинив свої плани.
«Україні необхідне глобальне зниження податків»
– Які рішення треба ухвалити для створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні?
– Найголовніші кроки – це підвищення прозорості у видобувній галузі та боротьба з корупцією. Це чітко прописані закони і законодавчі акти для енергетичного сектору. Зниження бюрократії та зайвих процедур. Створення нових і ефективніших процедур ліцензування, буріння, землекористування, дорожніх споруд, дозволів для наземних об’єктів.
Дуже важко переконати іноземних інвесторів вкласти свій капітал у країни, які перебувають у стані війни або проходять через політичні кризи
Потрібні тимчасові податкові канікули або зменшення податків для міжнародних інвесторів як початковий стимул, особливо з огляду на нинішній політичний клімат у країні.
Владі потрібно намагатися всіма способами домогтися політичної стабільності та капіталізувати будь-який рух у цьому напрямку, відображаючи його в міжнародних засобах масової інформації.
Глава Arab Energy Alliance UA: «Благодаря работе в Украине мы приобрели навыки выживания бизнеса»
– Яким ви бачите зниження податків?
– Оператори в Україні значно постраждали за останній рік через податковий тиск, який призвів до уповільнення діяльності з розвитку і, отже, знизив видобуток газу. Так, ми сьогодні звільнені від цього тиску, але все ж досі відчуваємо наслідки великих фінансових втрат, які треба компенсувати.
Щоб збільшити видобуток газу, на мій погляд, уряду необхідно розглянути подальше глобальне зниження податків, принаймні на тимчасовий період.
Можна розглянути зниження податків за певних умов. Наприклад, якщо оператор виконав заплановані бурові роботи. Або впровадив нові технології буріння чи стимулювання видобутку; пробурив глибоку свердловину і багато іншого.
Тобто створити такі стимули для видобувних компаній, коли інвестор не боятиметься ризикувати в бурінні й упровадженні нових технологій. Адже в Україні і так вистачає ризиків – і політичних, і економічних.
Оригінал статті на forbes.net.ua