Білоусівсько-Чорнухинська площа

Чорнухинське та Білоусівське родовища були відкриті у 50-х та 70-х роках XX століття. Після відносно нетривалих періодів експлуатації виявлених покладів обидва родовища були визнані не перспективними та переведені до законсервованих.

У 2001 році компанія отримала спеціальний дозвіл на вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, Білоусівсько-Чорнухинської площі. На першому етапі, було проведено збір та переінтерпретація наявної геолого-геофізичиної інформації по площі та визначено основні пріорітетні напрямки щодо подальших робіт. Таким чином протягом 2003-2011 років компанією проведено відновлювальні роботи у ряді свердловин старого фонду – №№ 7, 9, 13, 17, 110, 111, 116 Білоусівських, а також споруджено дві нові свердловини №116-А Білоусівська та №3-А Чорнухинська. У вказаних свердловинах було отримано притоки вуглеводнів, проте, в основному через технічний стан, ввести всі свердловини в експлуатацію не вдалося.

Протягом 2007-2008 років компанією було виконано 3D сейсморозвідку та проведено її обробку і інтерпретацію.

У 2007 році було побудовано Білоусівську УППГ для підготовки газу та конденсату Білоусівського та Чорнухинського родовищ.

У 2011 році компанія отримала ліцензію на промислову розробку Білоусівсько-Чорнухинської площі терміном на 20 років і успішно продовжує свою діяльність.

На даний час у експлуатаційному фонді підприємства знаходиться 4 свердловини в межах площі. В межах площі поклади містяться у теригенних відкладах Нижнього та Верхнього Візею, продуктивні горизонти від В-17 до В-26.

Перспективними вважаються також і відклади Турнею та Візейської «карбонатної плити». Пасткові умови на родовищах відносяться переважно до літологічного, а в межах Чорнухинського родовища до структурного типу. У відношенні геологічної будови Чорнухинське родовище являє собою антиклінальне підняття, у той час як Білоусівске представлене структурним носом. Глибини залягання продуктивних горизонтів варіюються у межах площі від 3000м до 4500м.

 

Розвідані запаси

Басейн: Дніпровсько-Донецька западина

Площа: 108.5 км2

Вуглеводні: Газ, нафта та конденсат

Глибини свердловин: 3 000 – 4 500 м

Вид користування надрами: Видобування

Рік 2015: запаси C1+C2 – 3 312 млн.м3 (газ), 874 тис.т (конденсат)

Північно-Яблунівська площа

Під час випробування у 1989 році з горизонту В-22 у свердловині Північно-Яблунівська №1 було отримано промисловий приплив газу та конденсату, а у 1991 році родовище було поставлено на баланс.

Спеціальний дозвіл на користування надрами Північно-Яблунівської площі надано компанії у 2002 році для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку (у 2011 році термін дії ліцензії було продовжено на 5 років). Одразу було проведено роботи з переінтерпретації та аналізу наявних геолого-геофізичних матеріалів.

Зважаючи на наявність на території спеціального дозволу свердловин пробурених ДК «Укргазвидобування», на умовах спільної діяльності, компанія вела дослідно промислову розробку покладів нафти, газу та конденсату горизонту В-22 з 2004 року по 2006 рік. У цей же час силами двох компаній було розпочато буріння розвідувальної свердловини №4 Північно-Яблунівської для розкриття усього перспективного розрізу до відкладів Т-1 включно. Проте, через аварію завершити буріння не вдалося і свердловину ліквідували.

У 2013 році компанією вже самостійно було пробурено та успішно освоєно свердловину №203-А. Пізніше цього ж року свердловину було підключено до Ярівської УКПГ, а на її майданчику було облаштовано метанольно-інгібіторне господарство. Свердловину введено у дослідно-промислову експлуатацію на горизонт В-22.

Поклади вуглеводнів у межах Північно-Яблунівської площі є переважно літологічно та тектонічно екранованими та приурочені в основному до теригенних відкладів від Московського ярусу Середнього Карбону до Турнейских відкладів Нижнього Карбону. Однак, перспективними являються також і карбонатні відклади Башкирського і Візейського ярусів.

У структурному відношенні Північно-Яблунівська площа в основному охоплює західну, східну та північну зони схилів Яблунівської антикліналі, що ускладнені тектонічними порушеннями.

Перспективні нафтогазоносні горизонти лежать тут у межах глибин 3500-5500м.

 

Розвідані запаси

Басейн: Дніпровсько-Донецька западина

Площа: 75 км2

Вуглеводні: Газ, нафта та конденсат

Глибини свердловин: 4 600 – 5 400 м

Вид користування надрами: Геологічне вивчення в т.ч. ДПР

Рік 2015: запаси C1+C2 – 1 945 млн.м3 (газ), 141 тис.т (конденсат)